Нова Одесса (Nova Odessa)
Нова Одесса (Nova Odessa) — муніципалітет у Бразилії у штаті Сан-Паулу. Є частиною столичного регіону Кампінас. Населення становить 60 956 осіб (2020 р.) на площі 73,79 км². Нова Одесса була заснована 24 травня 1905 року Карлосом Хосе де Арруда Ботельо, міністром сільського господарства штату Сан-Паулу, а потім частково заселена українцями та латвійцями.
Його назва пов’язана з візитом Карлоса Ботельйо до міста Одеса, Україна, звідки він привіз стиль його вулиць, а не тому, що перші поселенці були звідти (вони не були звідти).
На початку ХХ століття територія сучасної Нової Одесси була віднесена до незаселених земель, придатних для землеробства. 24 травня 1905 року бразильський уряд заснував Нову Одесу як «Núcleo Colonial» («Колоніальні ядра» були сільськогосподарськими районами, куди бразильський уряд хотів залучити європейських іммігрантів у великих масштабах).
Першими поселенцями, які прибули на цю територію, були іммігранти з України, але, не пристосувавшись до сільського господарства (одна із зазначених причин цього полягає в тому, що вони спочатку не були фермерами), більшість із них незабаром покинули колонію та переїхали до більших бразильських міст. Наприкінці 1905 року в ядрі залишилося лише кілька українських родин. Сповнений рішучості консолідувати колонію, бразильський уряд відправив Жоао Гутмана до Риги, столиці Латвії, з метою залучення фермерів до колонії. У 1906 році це місце прийняло перших поселенців з Латвії, які відповідали за консолідацію колонії. Пізніше інші бразильські імміграційні агенти були направлені до Латвії, і їм вдалося залучити більше сімей.
Його назва пов’язана з візитом Карлоса Ботельйо до міста Одеса, Україна, звідки він привіз стиль його вулиць, а не тому, що перші поселенці були звідти (вони не були звідти).
На початку ХХ століття територія сучасної Нової Одесси була віднесена до незаселених земель, придатних для землеробства. 24 травня 1905 року бразильський уряд заснував Нову Одесу як «Núcleo Colonial» («Колоніальні ядра» були сільськогосподарськими районами, куди бразильський уряд хотів залучити європейських іммігрантів у великих масштабах).
Першими поселенцями, які прибули на цю територію, були іммігранти з України, але, не пристосувавшись до сільського господарства (одна із зазначених причин цього полягає в тому, що вони спочатку не були фермерами), більшість із них незабаром покинули колонію та переїхали до більших бразильських міст. Наприкінці 1905 року в ядрі залишилося лише кілька українських родин. Сповнений рішучості консолідувати колонію, бразильський уряд відправив Жоао Гутмана до Риги, столиці Латвії, з метою залучення фермерів до колонії. У 1906 році це місце прийняло перших поселенців з Латвії, які відповідали за консолідацію колонії. Пізніше інші бразильські імміграційні агенти були направлені до Латвії, і їм вдалося залучити більше сімей.
